У вихрових камерах енергетичних та технологічних апаратів утворюється дуже складна сукупність когерентних вихрових структур (КВС), що викликані дією поля відцентрових сил. Пропонується метод керування спіралеподібною енергонесучою КВС (ЕКВС) у вихровій камері за рахунок вихрових систем, генерованих нерухомими крилами кінцевого розмаху, що вмонтовані у впускному соплі камери.  Метою роботи є: розробка аргументованої методики застосування нерухомого крила як соплового вихорогенератора та критерію ефективності відповідного використання крила; обґрунтований вибір геометричних та аеродинамічних параметрів крил даного призначення; вивчення механізмів формування керувальних вихрових джгутів за умов обмеженості проточного тракту вхідного сопла. На відміну від класичної теорії крила, яка вважає  індуктивний опір шкідливим явищем, пропонуємо раціональне використання механізму дії його, тобто утворення вихрової пелени, яка на певній відстані від задньої кромки  крила трансформується до парної упорядкованої  системи вихрових шнурів, що може бути використана для керування характеристиками ЕКВС у камері за умов мінімізації  профільного опору вихорогенератора. Змінюючи геометричні характеристики крила (форми профілю та площі в плані, особливостей розміщення в просторі, тобто кута атаки та відстані від стінок проточного тракту впускного сопла), можна змінювати енергетичні параметри вихрової пелени, вихрових шнурів, а отже, впливати на структуру течії та, відповідно, на процеси тепломасопереносу в камері.