Розмір шрифту: 

Запропоновано метод для оцінки тріщиноутворення у твердому тілі. Обґрунтовано необхідність дослідження характеру розподілу тріщин. На основі ефекту Ребіндера запропоновано метод керування характером тріщиноутворення, використовуючи поверхнево-активні речовини. Розглянуто руйнування ударом та вибухом зразків, попередньо оброблених водою та поверхнев-активною речовиною. Встановлено, що при попередній обробці скляних пластин розчином ПАР простежується більш рівномірний розподіл тріщин при ударі, що може стати основою припущення про те, що при використанні ПАР при веденні буровибухових робіт істотно покращиться якість дроблення і знизиться вихід негабаритних фракцій. При розгляді зразків, які наситились розчином ПАР видно, що система тріщин після вибуху тільки збільшилася, з'явилися дрібні тріщини, які з'єднують великі. У разі використання води ми також бачимо посилення тріщинуватості, але воно не таке інтенсивне і рівномірне, як у випадку попереднього використання ПАР. Такий результат також підтверджує той факт, що попереднє насичення середовища розчином ПАР перед імпульсними навантаженнями сприяє більш рівномірному дробленню в подальшому і дає підставу для проведення експериментів на об'ємних моделях в цьому напрямку.

гірська порода; поверхнево-активні речовини; вибух; удар; тріщиноутворення.