Адитивні технології як інструмент створення нових виробів відкрили великі можливості в аспекті утворення як складної топології внутрішньої структури деталі, так і конструктивних елементів складної форми. Проте жодна технологія не може розвиватися відокремлено від інших. Якщо 3-D друк це інструмент для виготовлення складних за конфігурацією деталей, то потрібно знаходити і досліджувати нові методи та підходи до розрахунку таких виробів на міцність. І також знаходити технологічні рішення для того, щоб забезпечити перевірку розрахунків та комп’ютерного моделювання на лабораторних установках. Яскравим прикладом такої деталі є чашка ендопротезу кульшового суглобу людини. Вона має складну конфігурацію, перевіряти на міцність кожну деталь не має змоги, оскільки виробництво не серійне, а індивідуальне.